Серпень. Всього лиш серпень. А я вже марю осінню.
Літо, вільне літо згадую, як спалах і щасливий сон.
Дуже доречно трапилась фраза "Давайте уже ваш сентябрь, с эти летом мне все ясно".
Можливо тому, здогадуючись, що того роздольного простору вже не буде, так жадається осіннього повітря, з усіма його запахами, жовтого листя і самодостатніх, свавільних дощів, у яких ти просиш дозволу подихати їхньою порою. Хочеться туману; вечірнього і ранкового. Хочеться запахів тліючого листя. От тільки не знаю, чи почую його тут, у місті. Але й деінде бути, жити в подвійній неволі - не хочу

Есть что-то прекрасное в лете, а с летом прекрасное в нас

Музыка, подобно дождю, капля за каплей просачивается в сердце и оживляет его