День Незалежності 2012

Учора зрозуміла, що тепер, після всього тепла та свободи цих трьох місяців, "Leau par" асоціюється з усіма подіями, радощами та мандрами цього літа, ніби ототожнюється з Києвом і його принадами.

Під вечір поїхали в "Мамаєву Слободу". Були там вперше і відразу відчули, що це не Перогів, це комерційний проект. Та попри це там гарно. Гарно в естетичному розумінні. Сама територія більш схожа на старе село, з вуличками на яких легко уявляються вечорниці і молодіжні проводжання до воріт; "нічийними" курми, гуляючими де попало; вівцями (бачила вперше в житті - няяяя, вони просто кляяяс!), свинями та гусями.
Ставочки, що кишать рибою та щільно покриті лататтям жовтим і біііілим; яскраві хатки, на подвір"ї яких купа пасмурних, затишних закапелочків по яким приємно побродити. Там я відчула запах, який чула ще в далекому дитинстві, в бабусиній хаті. Змішання глини, сирості та, знову, пам"яті, свідомості пройдешньої давнини. Це невимовне таєнство і інтимність.

Звідти помчали на симфонічний, оперний концерт; там, де й раніш. І хоч ми й знов припізнились, та враження були незабутні і неперевершені! Я все думала: якою піснею вони закриють концерт? Тоді, ясне діло, "Як тебе не любити, Києве", а тепер, невже гімном? А ж ні!

"Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни"

На зворотній дорозі довелось зупинитись прямо на забороненому повороті: у щілині між будинків виднівся салют на Майдані, такий гарний! І тут, на тлі зелених спалахів, ми розгледіли стелу Берегиня; це було справді красиво.
Увесь вечір у мене на душі було радісно, але тихо; я просто споглядала і спокійно всотувала усе

З Днем Незалежності!!!