Світанок - що то за чудо! Як невимовно прекрасно його переживати! Коли ти провів вечір і зустрів ранок; коли все тьохкає та цвірінькає, а саме повітря відкриває перед тобою далі; як в сутінки, тільки інакше...
А яка насолода засинати в цей час!... Ніби засинаєш під дружню присутність.
І от у мене виникає питання: це так рано світає, чи я так пізно влягаюсь? Ась?

Сегодня лягу пораньше!

А, нет, показалось...