Учора вийшли на звичайну, вечірню прогулянку на Поділ.
Дорогою трапились барабанщики з руху drumstrong; не зупинитись не могла. Яке задоволення, вивільнення находить від них!.. Як від дзвонів. Усміхнене хлоп"я підішло і грало поряд; навіть у такій близькості вони, хоч і дещо давили на вуха, та, скоріш, лікували ніж приносили біль. Наслухавшись, пішли далі і неподалік почули звуки волинки - це було справжнє одкровення. Йдучи на її звук, згодом побачили музиканта з інструментом біля Могилянки, правда без кільту)
Послухали й його. Наступні години гуляння навколишніми вуличками супроводжувалось далекими, мрійливими відголосками волинки та боєм барабанів) Так минув вечір...
P.S.: По Києву розвішені білл-борди:

БУДЕ БУРЯ

У ТРАВНІ

ледь зайшовши в квартиру після такого 

теплого вечору, що можна було гуляти у шифоновій блузі, почули шум; думали дощ, виявилось вітер - пророкують вони, чи що?!

P.S. 2: Цієї весни, у різних куточка Києва та за ним, нам трапляються оранжеві вогники в небі, що пересуваються тихо, швидко (швидше за повітряну кулю, як на мене) і групами, а якщо поодинці, то можуть і зависати у повітрі - хто б пояснив що це?

Третє, що хотіла написати, не пам"ятаю...
Згадала! Біля Фролівського монастиря - оазису, знайденого в закутках Подолу - сяяла червона зоря, як в "Меланхолії", права слова! Точно пророкують!