Вирішила цих пів години (чи вже й хв. 20) перед сном провести в своїй інет-квартирці.
Я щораз упиваюсь своїми прогулянками містом. Коли ти не зобов"язаний (собі в першу чергу) забезпечувати першокласні враження, події... Просто виїздиш, під вечір, у центр (перед тим почувши "Небо над Дніпром"), просто прогулюєшся або лежиш у парку вдихаючи свіже - як не дивно, для місця оточеного по колу дорогами - повітря і купу найрізноманітніших ароматів.
Повертаючись, дивитись у вікно на нічне місто і мріяти про теплу вечерю вдома.

Нещодавно побували з Доно у кав"ярні Lollipop. Ми не відразу второпали куди зайшли - це був чистої води кавай; чи, навіть, не кавай, а американське "sweet" - для нас сущій пазор)) Але, в принципі, було непогано - смачна кава, смачні цукерки. Проте дуже дорого (неперевершені львівські цукерки з Шоколадної майстерні, і ті коштували по 5 грн., а тут по 13); і цілковито обурили вершки до кави: 50 грам - 3 грн. - це вже жлобство! Порядна кав"ярня, на мою думку, не бере гроші за молоко в каві (чи, хоча б, не вказує цього в чекові). Кумедною здалась наявність всім відомої "готичної миловидності" в цьому закладі:

 Lollipop  вул. Прорізна 10 - ха-ха-ха!

__________________

Хлоп"ята, що сьогодні на колінах підносили один-одному гілля бузку, не отримавши взаємності, це гілля викинули - я підібрала. Воно малость прив"яло, але так, навіть, чуттєвіше виглядало на фото