понеділок, 12 грудня 2011 р.

Найскладніше писати про те, що давно полюбилось, до якості чого давно звик.
Сучасні жіночі романи не користуються повагою і яскраво характеризують своїх читачів. Та в Англії XVII сторіччя, були свої "мильні" авторки, хоч, можливо до них і не ставились настільки упереджено.
До таких я відношу Шарлотту Бронте.

Шарлотта Бронте "Джейн Ейр"


Без художності. Просто перелічу неприємні моменти:
Джейн - при такому ставленні та вихованні, вона чиста, "нєсказанно умна (в свої 10)", зворушлива, повна любові діфффчинка
Міс Темпл - гарнюща, молодесенька, благородна, страшенно добра і, до того ж (о! дар небес!) маюча владу в школі, панянка.
Типовий стиль "плаксивих, сімейних (бідні діти)" фільмів - фсє тааакіє злиє, а ана тааак міла, да єщьо і гарда! Все аж занадто радикально, бракує неоднозначності характерів.
Решти я вже не пригадаю після терміну у півроку.
Не вистачило мені інтересу та наснаги дочитати її.
_________________________________________________

Джейн Ейр 
реж. Франко Дзефіреллі


Геніальна екранізація не надто сильного джерела! І відчула я це, ще зовсім малою.
Режсер-чоловік прибрав усі зайвості, всі красномовні емоції, лишивши тільки тихі, глибинні почуття/печалі, нагадуючи про усвідомлення героїв хто, ким є і кому, що дозволено.
Видвинув наперед правдиві та безвихідні складнощі того часу. Показав прагматичність персонажів і залежність виключно від доброї волі тих, в руках кого була влада. Показав увесь страх удаваного, фанатичного благочестя зі склянними очима.
Розповів про холодну поважність "порядного" панства, що не має милости та любові, ні на йоту.
І про тих, хто порядність свою ховав за маскою похмурості - спасаючись так -, насправді ж мав чуттєву, не озлоблену душу, попри усю кривду життя.
Показав він це так щиро і глибоко, так, що немає до чого причепитися. А головне: описи та пояснення думок/характерів персонажів - абсолютно зайві, бо усе написано у них на обличчі - зразковий кастинг!
На останок: ідеальний замок, ідеальні краєвиди, надзвичайно влучна музика, досконала гра акторів, оптимальна фільтрація сюжету.
Джейн -  мовчазна, сувора, стримана, чуйна, чуттєва.
Едвард - похмурий, болісний, жорсткий, але не грубий
Адель - "безжалісний шарм" у виконанні 9-тирічної дівчинки, ось і все
мрс. Фаєрфакс - усезнаюча, інтелигентна, не холодна, проте чужа, доморозпорядниця

Юна Джейн та Гелен Бернс 






Джейн





Рочестер







Адель

Немає коментарів:

Дописати коментар

https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1