Роман Коляда "Янголи повертаються" 2011

 Добре, що цього разу він не долучив інших інструментів - сольне піано так рідко зустрінеш, а саме воно заглиблюється в тебе найдужче і саме цим Коляда й унікальний.
Цей альбом, безперечно, більш професійний, майстерніший, але спочатку мені здалось, що на тлі цього в ньому поменшало душевності.
Проте потім я відчула, що він просто менш.. вразливий, сентиментальний. Місцями у ньому помічався сильний надрив, якась прихована відчайдушність, навіваюча образ незалежної, із втратою на душі жінки, котра вирішила йти до кінця з ризиком для життя.
Особливо запам"яталась одноіменна композиція "Яноголи повертаються" та "Тетянин день".
А вкінці я почула "Шатл" - створений за сумісництвом гурту К-тріо.
Багато хто в акторстві, письменництві намагався зобразити смертельний біль з додатком
шокуючого відкриття - зазвичай з подібним складно зіштовхуватись.
Коляда ж зі своїм скрипачем, зобразив цей стан настільки яскраво і вміло, що ти не
слухаєш, а ясно бачиш цю страдницьку мить. І попри це вона невимовно красива, вона поодинокий спалах геніальності та пекучої незабутності