Nokia C 2-03

Давно я мріяла про цілковито білу "жабку", а потім мене пробило на слайдер і, противниці сенсорів, чомусь уявлявся широченький, проте не продовгий з великим екраном - дивина.. видно підсвідомість пророкувала)) І раптом, на площі біля Михайлівського, в сонячний день, я "прозріла": на білборді красувався Light gold
Загалом, тепер у мене вищезгаданий телефон на ім"я Сінікка - фінське ім"я)
А тепер враження триденного користувача:
Спершу сама песимістична ремарка: якщо хочеш позбутись педантичних звичок - купи нокію) утримування файлів у ідеальному порядку тобі дорого коштуватиме..
До нестями незручне меню - з усілякими утримуваннями клавіш для відкриття опцій -, та ще й заторможене. Звісно мої палко обожнювані друзі СЕ не йдуть ні в яке порівняння; втім, я не мала нагоди познайомитись із сенсорним еріксоном, проте маю віру у їхній непохитний глузд.
Ну.. цим, власне, весь негатив і обмежується. Враження тел. складає надійне, з проблемами, що описувались у оглядах, я поки не зіштовхувалась, дяка Богу.. Сенсор доволі чутливий, навіть для мене, кнопочки, хоч і туговаті, проте дуже м"яко натискаються - приємно..) Від екранчика, правда, не в захваті (знову ж таки не йде у порівняння із моїм досить примітивним СЕ) та ще й яскравість не регулюється. Динамік не вразив, та й несхвалення не викликав - середньої потужності, без рипів. Немає віртуальної клави (покладаю великі сподівання на нові версії прошивки).
Але попри все він білий і саме тої, омріяної форми. Вселяє надію на міцність марка телефону і взагалі: я йому рада)))