За останній тиждень, як не дивно по телебаченню, я подивилась 2 російських фільма з розряду "раді переглянути суботнього вечора" - перший показували о першій ночі, другий в неділю - в інший час такого не дочекаєшся

__________________________

Отож:

"Папа напрокат"

Виявляється, що як би кожен з двух протилежних статей не переконував в тому, що "спокійно зможе вижити і без іншого", насправді не даремно, спокін віків люди створювали сім"ю - це опора, втіха, необхідність і без цього кожна людина спустошиться та зав"яне.

Успішна бізнес-леді сама виховує 10-тирічного сина, і тут раптом дізнається, що синок вже давно знайшов собі тата без її допомоги та відома, взагалі.

Повна обурення та протиречивих думок, вона йде до психолога і та їй радить найняти новоспеченого татуся в гувернанти своєму синові, мовляв "так ви не станете дитині ворогом, а згодом він сам розчарується в тому, ким зараз так дорожить".

Далі нам презентують процес наймання і його наслідки

________________________

Приємно здивувало, в цій стрічці, відстутність романтичності та заключної сцени поцілунку.

А просто собі так, поступово і по-людськи, які буває у житті