"Між небом та землею"

і її друга частина

Фільм, як на мене, чергова, посередня екраізація неможливого кохання між духом і живою людиною, що не висловлює і десятої частки оригінального задуму.
Потруга-читака, кілька років тому, дала книгу, так вона і стала моєю.
Подобається мені її легкість і в той же час не порожня безглуздість, просто не напрягаюча приємність.
Медицина - яку люблю з дитинства -, деякий гумор, море, облюбовані і ненав"язливі герої.. Хай дещо в ній і нереально ілюзоване, але коли воно тісно переплетене з буденністю - щоб надати правдивого вигляду - і не викликає зневажливого хмику - як чисто жіночий роман -, то хто ж буде проти зануритись в "реалістину ідеальність".
Але моя найулюбленіша героїня в цій книзі, те, через, що я ціную її і час-від-часу перечитую, це - Лілі) Її життєва мудрість, що не втратила своєї раціональності і перенісшись на дитину, а залишилась такою ж ясною і відвертою. Її стосунки з Ентоні...
Єдине шкода, що книга тоненька, в іншому разі її можна було б читати частіше