Багатьом відомо, що аніме це мультики з цікавим, недитячим сюжетом і часто яскравим гумором. Часом задумувалась чи відоме мені хоч єдине аніме без єдиного жарту, чи, хоча б сарказму. Перебирались самі серйозні та філософські - не знайшлось. Доки не проглянула

Хроники двенадцати королевств

Гарно продуманий світ відкривається в цій стрічці довжиною в 45 серій. І не дарма їх така кількість - розгорнутою, не упускаючи важливих/цікавих дрібниць, розповідається про правлінців. Їхні помилки, мудрість, доброта та кривава жорстокість. Як перед страхом беззаконня і намаганнями зробити державу сильною, вони чинили безщадний тиск на народ, від чого страждали самі, аж до смерти. Деякі, піддаючись змовам та замахам, спонукувані сумнівами, йшли в народ аби навчитись правити. А сам народ, часто замордовував, а часто був терплячим та милостивим до своїх мучителів, допомагаючи їм зрозуміти напрямок діянь на їхньому терені