Напужяли, так напужяли!
（오 ﹏ 오）Ледь не втратила свій бложик

夢. Тепер в нашій "родині" є Юме

Стара бабця дивиться ТБ, ще тільки-но вони з'явились: О-о, букви пішли - буде дощ!

Одна бабуся розповідає іншій, як її син ображає. Друга, врешті, не витримує:
- Все! Завтра піду в сільраду, розкажу, який він.
Бабця-матір слухала, слухала, кивала. Потім ще говорили про різне. А вже перед тим, як йти додому, каже:
- Знаєш, Маню, то ти не йди в сільраду...

Так втішно бачити рідні речі з, київської оселі, тут, в селі, де живеш в найрізноманітніших обмеженнях. Втішно, коли є кому їх привезти.
Крапелька волі...

Моменти, які я люблю, в яких розчиняюсь: родина в процесі зборів кудись, всі зайняті, до мене діла не матимуть якийсь час і я можу спокійно випити міцну каву з цукром, саму і головне: під музику. Це "Мій простір"

Цвіжин... Село моєї прабаби. Моє власне давно втратило свою атмосферність, хоча вона у нього була світла і ясна. А тутєшнє... воно досі залишається тим затишним, трохи неохайним, але простим і одухотвореним, як стовбур дерева. Крім того, тут живе Дух Природи. Те, що я зустріла тут, прив'язало мене до себе не менше - а може й більше - ніж "Березина" мого дитинства, околицям якої загрожує знищення недоторканості, а отже й її цінності.
І знахідка ця вселила в мене надію, що існують ще на моїй землі - навіть, в межах мого досягнення - місця, де можна Заглибитись. Цим можна жити...

У хащі ж нас проводжав яструб, перелітаючи з гілки на гілку, по мірі нашого просування вглиб. Колись я мріяла побачити його в такому вигляді

До мене раптом прийшло інше розуміння вислову "любов - сліпа". Справа не в її упередженості, а в фразі з Біблії "любов все покриває". А ще, слова "люблю просто так" це - міф. У будь якому випадку, люблять за щось. От тільки від присутності чи відсутності любові залежить будуть тебе потішати чи дратувати одні й ті ж риси.

FREEDOM★
BE FREE