Нарешті, я зрозуміла, чому люди, тисячі років, з покоління в покоління, вважають, майже, обов'язком одружитись, навіть, без любові, а часто всупереч її відсутності. Для того, аби задіяти себе в чомусь, замість того, щоб все життя метаться в різні крайнощі і на старість лишитись самотніми. А на заміну умиротворенню від не безрезультатно прожитого життя - життя ПРОЖИТОГО, а не витраченого на вічний пошук - не отримати одиноке ложе нікому не потрібної особи

Чого бажалось, те і сталось. Вагання щодо коштовного заходження в інет і тут, кілька випадково-необачних кліків по, чомсь розблокованому, екрану і "ТРАФІК ДАНИХ УВІМКНУТО"!!!
А я все ще "мандрую" під Спадкоємців... кава вариться...

Є цитата, на тему "людина без мрії - це вертикальна калюжа". Як на мене, не відсутність мрії робить з людини щось подібне - медузу -, а те, що вона живе по життю без точки зору, без Переконань

Мрійні мандри Кам'янцем, в біленькому авто друга з відкидним верхом під ost із The Heirs.
Spring...

Так відрадно помітити, що одна із тих повсякденних чеснотних рис, про які чуєш/читаєш в інших, таки присутня й у твоєму характері

Почула шум. Думала до нас доходить буревій. Підвела очі: наді мною пролетів рій бджіл. У когось з вулика втік

Ви можете сказати, що людина не здатна змінити світ і будете праві. Але ви можете залишитись людиною. І у вас можуть з'явитись однодумці. І разом ви зможете трішки змінити світ