вівторок, 21 вересня 2010 р.

Одесса. Поздно ночью раздается стук в дверь. Пожилой хозяин квартиры, на цыпочках подходит к двери.
- Ой! А хто вы?
- Мы - налетчики.
- Ой! А шо вам нужно?
- Сто килограммов золота.
- А сто пять можно?
- Давай.
- Сара, золотко, вставай. За тобой пришли.
Не надто мені подобаються демотиватори з банальними висловами про вічне кохання, філософськими зауваженнями і якостями друга. Але знайшла один для себе, якраз актуальний, що цілком відповідає моєму способу життя:

Счастье - это не станция, на которую вы прибываете, это манера путешествовать

четвер, 9 вересня 2010 р.

Останніми днями, задумуюсь про силу і ненав'язливість земного тяжіння.
І смітинка і літак, що має крила і більший опір, в якому відбувся, хай незначний збій польоту, обоє неодмінно впадуть. Проте так легко відірвати ногу від землі
____
SE

середа, 18 серпня 2010 р.

Сколько людей считали себя одинокими только потому, что не заметили Бога рядом
*
Да поможет вам то, что нам не помешает
*
Иная встреча со счастьем начинается с его проводов
*
В своих молитвах мы просим изменить обстоятельства и почти никогда себя
*
Если мы не живем друг для друга, то живем ли мы вообще?
*
Склад ума под словесный запас не приспособлен
Апатия - это когда и надо бы
повеситься, да не хочется

вівторок, 18 травня 2010 р.

Все, що знаходиться вище хмар, простягається далі горизонту, торкається і спускається глибше води Океану - тягне мене за собою з засліплюючою силою, закликаючи зректися пам"яті та свідомости з такою жагою, що я готова погодитись, і рада б це зробити

https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1